Як суддя Бао віслюка допитував
Жив колись один бідняк на прізвисько Ван У-цзи — Ван П'ятий. І був у нього осел, на ньому він возив хмиз та вугілля. Інших руки годують, а бідняка осляча спина. Берег бідняк свого осла ну, прямо, як скарб дорогоцінний, годував, поїв, дрібну траву й те сікачем для нього рубав. Так він свого осла пестив, що шкіра в того стала гладка, щетина блискуча. Хто б не побачив — кожен похвалить:— Справжній чотириногий скарб!
Звичайно, був той осел упертим, але ж на те він і осел! З ранку до ночі копитами б'є, спокою собі не дає. На іншого осла найбільше сто двадцять цзінів навантажиш, а цей і двісті сорок подолає. Інший осел в один кінець збігає, а цей у два встигне.
Навантажив бідняк на осла деревне вугілля, повіз у містечко продавати. Осла біля воріт прив'язав, сам мішок з вугіллям на продаж поніс. Повернувся — немає осла. Замість нього до дерева інший, кволий, осел прив'язаний. Збентежився бідняк, закрутився, то на схід побіжить, то на захід кине, скрізь шукав! Осла й слід простыл. Взяв Вана П'ятого жаль, розсердився він, потягнув паршивого осла кволим до судді Бао скаргу подавати, та не знає, на кого відповідача назвати. Думав, думав, на осла кволого скаргу подав.
Вийшов суддя Бао до зали, став справи розбирати. Дійшов до скарги Вана П'ятого, наказав вартовим відповідача привести і давай його лаяти:
— Тай! Ти звідки взявся? Як насмілився чуже ім'я привласнювати, себе за іншого видавати!
А осел голову похилив, мовчить, ані слова не вимовить!
Ще більше розлютився суддя Бао, як вдарить молотком по столу, як закричить:
— Ван Чао, Ма Хань! Швидко намордник на осла надіньте! Не годіть його, не поїть! Міцно-наміцно під арешт на три дні запріть. Потім знову йому допит учинимо!
Ледачий осел три дні в ув'язненні просидів, три дні не їв, три дні не пив, сорок палок отримав, страху натерпівся. Як вилетить він із зали, як помчить! Тільки його й бачили. Наказав тоді суддя Бао одному вартовому та Вану П'ятому по сліду піти, подивитися: в чий дім він забіжить — той і є його господар, той самий злодій, який осла у Вана П'ятого вкрав, а свого кволого залишив.
Пішли Ван П'ятий з вартовим по сліду, з ними ще кілька цікавих пристало, цілих п'ятнадцять лі пройшли, дивляться — осел кволий до господаря одного хутора забіг. Пішли люди за ослом слідом. Знайшли, звичайно, осла, якого у Вана П'ятого вкрали, і самого злодія схопили.
Інші казки
- П'ять сестер
- Дурний чоловік
- Капелюх, який по небу літав, і мотичка, яка срібло копала
- Казка про телятко-рябеньке
- Слухняний учень
