Як тигр кап-капа злякався
Одного разу, коли вже смеркало, сиділи в очеретяній хатині два селяни й розмовляли між собою. Питає один селянин іншого:— Не страшно тобі жити одному в такому глухому місці?
А той відповідає:
— Нікого не боюся, ні тигра, ні чорта, боюся лише, що кап-кап з даху закапає.
Саме в цей час тигр сховався неподалік. Почув він ці слова і тихенько говорить сам до себе: «Ні тигра він не боїться, ні чорта, боїться лише кап-капа. Виходить, цей кап-кап страшніший і грізніший за мене? Краще я звідси подамся, поки цілий». Сказав так тигр сам до себе і побіг геть від хатини. Біг-біг і не помітив, як опинився в одному селі. Жило в тому селі десятків два, ну, може, два з половиною родин.
І сталося так, що саме в цей час у село заліз злодій. Прийшов злодій до воріт високого будинку, а в руках у нього величезний паперовий ліхтар гойдався. Побачив його тигр, зупинився від страху і думає: «Напевно, це і є той самий кап-кап». Подумав він так, зігнувся і вирішив тихенько обійти той будинок. Обійшов, знайшов очеретяну хатину, ліг у ній спати.
Незабаром злодій туди ж прибіг — люди його налякали. Ліг злодій поруч із тигром і заснув. А тигр лежить, тремтить від страху, думає: це кап-кап з ним поруч спить. Голови підняти боїться. А злодій тигра за корову прийняв і радіє: «Ось щастя привалило! Ось удача! Всю ніч марно бігав — люди налякали, і раптом на тебе — корова. Заберу її з собою». А тигр себе від страху не пам’ятає, трясеться, думає: «Нехай виводить з хатини, нехай за собою везе — все одно голови не підніму».
Тим часом уже світати почало. Вирішив злодій краще розглянути корову — чи велика вона? Подивився, і раптом у нього серце і жовчний міхур мало не луснули. Кинувся злодій із хатини, заліз на саму верхівку дерева. Раптом звідкись з’явилася мавпа. Побачила, що тигр у халепу потрапив, і давай реготати:
— Чого це ти так налякався, братець тигр?
— А тобі й невдомек, сестрице мавпо? Цієї ночі я з кап-капом зустрівся. До самої роси він мене на повідці вів. Лихо, та й годі!
— Що це ще за кап-кап?
— А ти сама подивись, бо я боюся. Ось він, на дереві сидить.
— Привиділося тобі, чи що? Скажеш теж: кап-кап! Це ж людина на дереві сидить. Не віриш, ось я зараз лозу вирву, одним кінцем прив’яжу її до твоєї лапи, а іншим — до своєї. Швидко його згори скину, наїсися досхочу. А якщо це кап-кап, я головою кивну. Тоді біжи й мене за собою тягни подалі від лиха. Ну як, згоден?
— Згоден, згоден! Краще й не придумаєш!
Пішла мавпа на дерево. Лише добралася до середини, а злодій від страху в штани напустив. Закапало на мавпу: кап-кап. Закрутила мавпа головою, почала відтрушуватися. Побачив тигр, кинувся бігти з усіх сил і мавпу за собою потягнув. Загинула бідолаха на смерть.
Пробіг тигр одним духом більше тридцяти лі, задихався, побачив високий пагорб, сів відпочити. Добре б, думає, оленем пообідати. Чув він, що в горах олені водяться, та їх ніколи не бачив. Раптом дивиться — звір якийсь здалеку з’явився. Прямо на нього біжить. А це якраз і був олень. Побачив олень тигра, затремтів від страху, зупинився ні живий ні мертвий. А тигр усміхнувся і дуже ввічливо каже оленю:
— Будь ласка, друже! Скажи мені свою дорогоцінну прізвище і славне ім’я!
Почув це олень, одразу зрозумів, що тигр дурний, набрався сміливості і відповідає:
— Нема в мене прізвища, є лише нікчемне прізвисько. І звуть мене Шановний тигр.
Здивувався тигр такому прізвиську і каже:
— Брате Шановний тигр! Нащо марно балакати! Скажи мені краще, чи не зустрічав ти десь оленя?
— Навіщо він тобі?
— Проголодався я. Хочу поласувати олениною.
— А я — тигриним м’ясом. Тому спершу скажи мені, чи не бачив ти тигра.
— Не бачив, не бачив!
— А що у тебе під черевом?
— Чайник для вина.
— Ти його з собою носиш?
— А як же! Ось поїм оленини, а потім вина вип’ю!
— А що це у тебе на голові?
— Бамбуковий віз.
— Ти його з собою везеш?
— Ну так! Попадеться тигр, його ж одразу не з’їси! Ось я й кладу залишки на віз — зручно й гарно.
Остовпів тут тигр, чує — душа з тілом ось-ось розлучаться. І обмочився від страху. Побачив це олень і як закричить:
— Кап-кап прийшов!
Тигр почув і кинувся навтьоки, а олень лише цього й чекав, повернувся і побіг геть.
Інші казки
