Лінивець
Жила собі одна гарна, розумна, добра й працьовита дівчина. Коли їй виповнилося вісімнадцять років, батьки віддали її заміж далеко від рідного дому.А чоловік виявився таким ледарем, якого світ не бачив. Він лінувався навіть їсти. Якщо дружина його не годувала, то він цілий день сидів голодний.
Уся робота в домі лежала на дружині. Вона й у полі працювала, і прала, і обід варила, і прибирала, і за дітьми доглядала, і дрова колола, і воду носила. А чоловік цілий день дрімав у ліжку.
Одного разу зібралася дружина поїхати з дітьми навідати свою стару матір. Чоловік залишився вдома — йому й у гості лінь було їхати.
Дружина задумалася:
«Як залишити такого ледаря самого вдома, адже він помре з голоду».
І придумала: спекла велику-превелику коржі, таку, що за кілька днів не з'їси; посередині коржа зробила отвір і наділа його на шию своєму лінивому чоловікові.
«Йому залишиться лише пересувати корж навколо шиї та їсти. Це вже він зробить!» — подумала дружина.
Пішла дружина. А коли через кілька днів повернулася додому, то застала чоловіка в ліжку. Лише та частина коржа, що була біля рота, була з'їдена.
Дружина здивувалася, що за кілька днів її лінивий чоловік з'їв так мало. Підійшла до нього ближче, а він уже ледве живий, помирає з голоду, а рукою пошевельнути й корж повернути не хоче. Ось який ледар!
Інші казки
