Продана тінь

Жив у одному селі багатий чоловік. Дім його стояв біля великої дороги, а перед воротами росло величезне шовковичне дерево.

Одного разу біля дому з'явився якийсь бідняк і сів відпочити в прохолодній тіні дерева. Багатій вийшов і накинувся на нього:

— Гей ти, не смій тут сидіти, забирайся, та швидше!
— Забиратися? Як же так? А якщо я хочу тут посидіти? — заперечив бідняк.
— Це дерево належить мені. Я його поливав, і ось воно виросло великим і тінистим. Тому тінь дерева теж належить мені, — сказав багатій.
— Ну якщо так, то продай мені цю тінь. Я хоч трохи, але заплачу тобі, — запропонував бідняк.

Почувши слова «я заплачу тобі», багатій із радістю погодився:

— Ну, ось це зовсім інша розмова. Продати тінь я можу.

Випадково тут же опинилися свідки, і угода відбулася.

І ось бідняк став приходити сюди щодня, щоб насолоджуватися прохолодою тінистого дерева. Якщо тінь падала всередину двору, він сідав відпочивати у дворі; якщо тінь опинялася на кухні, він влаштовувався на кухні; тінь падала на альтанку для гостей — бідняк заходив і туди. Одним словом, де була тінь — там він і влаштовувався. Іноді він приходив один, а іноді приводив із собою друзів та знайомих. Бувало, що в тіні відпочивали навіть осли та інша худоба, яка належала його друзям.

Якось багатій не витримав і розсердився:

— Гей, чому ти розсаджуєшся у дворі та в альтанці? Не смій сюди ходити!
— Хіба я не купив у тебе тінь цього дерева? — заперечив бідняк. — А якщо так, то куди б тінь не падала, там я й сідаю.

Як не гнівався багатій, робити було нічого.

Прийшли якось до багатія гості, і господар прийняв їх у альтанці. Бідняк, не звертаючи на них уваги, увійшов у альтанку і сів у тіні. Гості з подивом подивилися на нього: їм це здалося дивним. Але дізнавшись, у чому річ, вони почали сміятися. Разом із ними сміявся і бідняк.

Після цього випадку над багатієм усі стали так глузувати, що йому довелося переїхати в інше село.

А бідняк оселився в його домі, і там, де колишній господар прив'язував коней, він прив'язав свого осла. І хто б не прийшов посидіти в тіні шовковичного дерева, бідняк нікого не проганяв. Fairy girl