Байка про тетерука
Захотів тетерук дім будувати. Подумав-подумав:«Сокири нема, ковалів нема — сокиру кувати нікому».
Нікому збудувати тетерукові домівку.
«Що ж мені дім заводити? Одна-то ніч куди не пішла!»
Бульк у сніг!
У снігу нічку ночував, зранку рано вставав, по вільному світу літав, голосно, швидко покричав, товаришів пошукав. Спустився на землю, зустрівся з товаришем.
Вони гралися, по кущиках блукали, місце шукали, гніздечка вили, яєчка несли і діток виводили.
З дітками вони в чисте поле ходили, діток мошками годували, на вільний світ виводили і по вільному світі літали, а знову зимою в снігу ночували.
«А одна-то ніч куди не пішла! Чим нам дім заводити, краще на березинах сидіти, у чисте поле дивитися, красну весну зустрічати, шулдар-булдари кричати!»