Глиняний хлопець
Жили-були собі дід та баба. Не було в них дітей.Баба й каже:
— Діду, виліпи з глини хлопця, ніби то й син буде.
Дід виліпив із глини хлопця. Поклали його на піч сушити. Висох хлопець і став просити їсти:
— Дайте, бабусю, молока кадушечку та хліба мякушечку.
Принесла йому баба це, а він усе з’їв і знову просить:
— Їсти хочу! Їсти хочу!
І з’їв він у діда з бабою весь хліб, випив усе молоко і знову кричить:
— Їсти хочу! Їсти хочу!
Нема чого йому більше дати. Глиняний хлопець зіскочив з печі та й з’їв бабу з прялкою, діда з клюкою — і пішов на вулицю.
Іде назустріч бик. Глиняний хлопець каже йому:
— З’їв я хліба п’ять мякушок, молока п’ять кадушок, бабу з прялкою, діда з клюкою — і тебе, бику, з’їм!
Та й з’їв бика.
Іде далі. Назустріч дроворуби з сокирами.
Глиняний хлопець і каже:
— З’їв я хліба п’ять мякушок, молока п’ять кадушок, бабу з прялкою, діда з клюкою, бика з рогами — і вас усіх з’їм!
І з’їв дроворубів з сокирами.
Іде далі. Назустріч йому чоловіки з косами та жінки з граблями.
Глиняний хлопець їм каже:
— З’їв я хліба п’ять мякушок, молока п’ять кадушок, бабу з прялкою, діда з клюкою, бика з рогами, дроворубів з сокирами — і вас усіх з’їм!
З’їв чоловіків з косами та жінок з граблями і пішов далі.
Зустрів Глиняний хлопець козла і каже:
— З’їв я хліба п’ять мякушок, молока п’ять кадушок, бабу з прялкою, діда з клюкою, бика з рогами, дроворубів з сокирами, чоловіків з косами, жінок з граблями — і тебе, козле, з’їм!
А козел йому каже:
— Та ти не трудись, стань під гірку, а я стану на гірку, розбіжуся та тобі в рот і стрибну.
Став Глиняний хлопець під гірку, а козел розбігся з гори та рогами в живіт як ударив! Тут і розсипався Глиняний хлопець.
І вийшли із живота баба з прялкою, дід з клюкою, бик з рогами, дроворуби з сокирами, чоловіки з косами та жінки з граблями.
Усіх козел звільнив.