Коза-дереза
Жили-були дід із бабою та їхня донька. Ось донька пішла пасти кіз. Пасли по горах, по долах, по зелених лугах, увечері пригнала їх додому.Дід вийшов на ґанок і питає:
— Ви, кізочки, ви, матушки,
Ви ситі, ви п’яні?
Відповідають йому кози:
— Ми й ситі, ми й п’яні,
Ми по горбочках ходили,
Травоньку пощипали,
Осинки погризли,
Під березкою полежали!
А одна відповідає:
— Я не сита, я не п’яна,
По горбочках не ходила,
Травоньку не щипала,
Осинки не гризла,
Під березкою не лежала,
А як бігла через місточок,
Ухопила кленовий листочок.
Та як бігла через гребельку,
Ухопила води капельку.
Розсердився дід на доньку і прогнав її з очей. На другий день послав пасти бабу. Баба пасла кіз по горах, по долах, по зелених лугах. Пізно ввечері пригнала їх додому.
Вийшов дід на ґанок:
— Ви, кізочки, ви, матушки,
Ви ситі, ви п’яні?
Кози йому відповідають:
— Ми й ситі, ми й п’яні,
Ми по горбочках ходили,
Травоньку пощипали,
Осинки погризли,
Під березкою полежали!
А одна коза — все своє:
— Я не сита, я не п’яна,
По горбочках не ходила,
Травоньку не щипала,
Осинки не гризла,
Під березкою не лежала,
А як бігла через місточок,
Ухопила кленовий листочок.
Та як бігла через гребельку,
Ухопила води капельку.
Ще більше розсердився дід, прогнав бабу з очей. На третій день сам пішов пасти кіз. Пас по горах, по долах, по зелених лугах. Пригнав їх увечері додому, сам забіг наперед і питає:
— Ви, кізочки, ви, матушки,
Ви ситі, ви п’яні?
Кози йому відповідають:
— Ми й ситі, ми й п’яні,
Ми по горбочках ходили,
Травоньку пощипали,
Осинки погризли,
Під березкою полежали!
А одна коза — все своє:
— Я не сита, я не п’яна,
По горбочках не ходила,
Травоньку не щипала,
Осинки не гризла,
Під березкою не лежала,
А як бігла через місточок,
Ухопила кленовий листочок.
Та як бігла через гребельку,
Ухопила води капельку.
Дід схопив цю козу, прив’язав її і давай бити. Бив, бив, половину боку обдер і пішов ніж точити.
Коза бачить — справа погана, відірвалася й утекла. Бігла, бігла, прибігла у заячу хатину, завалилася на піч і лежить.
Приходить зайчик:
— Хто, хто в мою хатину заліз?
А коза йому відповідає:
— Я, коза-дереза,
За три гроші куплена,
Полбока обдерта,
Топчу, топчу ногами,
Заколю тебе рогами,
Ніжками затопчу,
Хвостиком замету!
Зайчик злякався й утік. Іде, гірко плаче. Трапляється назустріч йому півень у червоних чобітках, у золотих сережках, на плечі косу несе:
— Здоров, зайчику. Чого плачеш?
— Як мені не плакати? Забралася коза в мою хатину, мене вигнала.
— Ходімо, я твоєму горю поможу.
Підійшли вони до хатини, півень постукав:
— Тук-тук, хто в хатині?
А коза йому з печі:
— Я, коза-дереза,
За три гроші куплена,
Полбока обдерта,
Топчу, топчу ногами,
Заколю тебе рогами,
Ніжками затопчу,
Хвостиком замету!
А півень як скочить на поріг та як закричить:
— Я йду в чобітках,
У золотих сережках,
Несу косу,
Твою голову знесу
По самі плечі,
Лізь із печі!
Коза злякалася та зі страху впала з печі й убилася...
А зайчик із півником стали в хатині жити-бути та рибку ловити.
Інші казки
