Лисиця і журавель
Лисиця з журавлем подружилася.Одного разу вирішила лисиця пригостити журавля, пішла запрошувати його до себе в гості.
— Приходь, куме, приходь, дорогий! Ото я тебе пригощу!
Іде журавель на запрошений бенкет, а лисиця наварила манної каші й розмазала її по тарілці. Подала й частує:
— Поїж, мій голубчику-куме! Сама готувала.
Журавель дзьоб-дзьоб носом, стукав, стукав — нічого в нього не виходить!
А лисиця тим часом лиже собі та лиже кашу, так сама всю її й з'їла.
Кашу з'їли, лисиця каже:
— Не прогнівайся, люб'язний куме! Більше частувати нічим.
— Дякую, кумо, і на цьому! Приходь до мене в гості.
Наступного дня приходить лисиця, а журавель приготував окрошку, поклав у глечик з вузьким горлечком, поставив на стіл і каже:
— Їж, кумушко! Чесно, більше нічим частувати.
Лисиця почала крутитися навколо глечика, і так підійде, і сяк, і лизне його, і понюхає — нічого не дістане! Голова в глечик не лізе. А журавель тим часом дзьобає собі та дзьобає, поки все не з'їв.
— Ну, не прогнівайся, кумо! Більше частувати нічим.
Образилася лисиця, думала, що наїсться на цілий тиждень, а додому пішла, ніби й не солоно хлібала.
Як аукнулося, так і відкликнулося!
З тих пір і дружба у лисиці з журавлем уроздріб.
Інші казки
