Ведмідь і лисиця
Жили-були ведмідь і лисиця.У ведмедя в хаті на горищі була припасена діжка меду.
Лисиця про те дізналася й почала думати, як би їй до меду добратися.
Прибігла лисиця до ведмедя, сіла під віконце:
— Куме, ти не знаєш мого горенька!
— Що, кумо, у тебе за горенько?
— Хата моя худа, кути провалилися, я й піч не топила. Пусти до себе на ніч.
— Іди, кумо, переночуй.
Ось лягли вони спати на печі. Лисиця лежить та хвостом вертить. Як їй до меду добратися?
Ведмідь заснув, а лисиця — тук-тук хвостом.
Ведмідь питає:
— Кумо, хто там стукає?
— А це за мною прийшли, на повій кличуть.
— Ну, іди, кумо.
Ось лисиця пішла. А сама лізла на горище й почала з діжки мед їсти. Наїлася, повернулася й знову лягла.
— Кумо, а кумо, — питає ведмідь, — як назвали-то?
— Починком.
— Це ім'я хороше.
На другу ніч лягли спати, лисиця — тук-тук хвостом:
— Куме, а куме, мене знову на повій кличуть.
— Ну, іди, кумо.
Лисиця лізла на горище й до половини мед-то й поїла. Знову повернулася й лягла.
— Кумо, а кумо, як назвали-то?
— Половиночком.
— Це ім'я ще краще.
На третю ніч лисиця — тук-тук хвостом:
— Мене знову на повій кличуть.
— Кумо, а кумо, — каже ведмідь, — ти недовго ходи, а то я млинці хочу пекти.
— Ну, це я скоро повернуся.
А сама — на горище і доїла мед у діжці, все вискребла. Повернулася, а ведмідь уже встав.
— Кумо, а кумо, як назвали-то?
— Поскрібком.
— Це ім'я ще краще. Ну, тепер давай млинці печемо.
Ведмідь напік млинців, а лисиця питає:
— Мед-то у тебе, куме, де?
— А на горищі.
Поліз ведмідь на горище, а меду-то в діжці нема — порожня.
— Хто його з'їв? — питає. — Це ти, кумо, більше нікому!
— Ні, куме, я мед у вічі не бачила. Та ти сам його з'їв, а на мене говориш!
Ведмідь думав, думав...
— Ну, — каже, — давай випробуємо, хто з'їв. Ляжемо на сонечку вгору черевом. У кого мед витопиться — той, значить, і з'їв.
Лягли вони на сонечку. Ведмідь заснув. А лисиці не спиться. Дивиться-подивиться — на животі в неї й показався медочок. Вона його швидше перемазала ведмедеві на живіт.
— Куме, а куме! Це що? Ось хто мед-то з'їв!
Ведмідь — робити нічого — зізнався.
Інші казки
