За лапоток - курку, за курку - гуску

Йшла лисиця доріжкою і знайшла лапоток. Прийшла до чоловіка і просить:

— Господарю, пусти мене переночувати.

А він каже:

— Нема куди, лисичко! Тісно!

— Та багато ж мені треба місця! Я сама на лавку, а хвіст під лавку.

Пустили її ночувати. Вона й каже:

— Покладіть мій лапоток до ваших курочок.

Поклали, а лисичка вночі встала та й закинула свій лапоть. Вранці встають, вона й питає свій лапоть, а господарі кажуть:

— Лисичко, адже ж він пропав!

— Ну, то віддайте мені за нього курочку.

Взяла курочку, приходить до іншого дому і просить, щоб її курочку посадили до господарських гусей. Вночі лисиця припрятала курочку і отримала за неї вранці гусака.

Приходить до нового дому, проситься ночувати й каже, щоб її гусака посадили до баранів; знову схитрувала, взяла за гусака барана й пішла ще до одного дому.

Залишилася ночувати й просить посадити її барана до господарських бичків. Вночі лисичка вкрала і барана, а вранці вимагає, щоб за нього віддали їй бичка.

Усіх — і курочку, і гусака, і барана, і бичка — вона передушила, м’ясо припрятала, а шкуру бичка набила соломою й поставила на дорозі.

Йде ведмідь із вовком, а лисиця каже:

— Ходіть, вкрадіть сани, та поїдемо кататися.

Ось вони вкрали і сани, і хомут, запрягли бичка, сіли всі в сани; лисиця стала правити й кричить:

— Шню, шню, бичку, солом’яний бочку! Сани чужі, хомут не свій, погоняй — не стій!

Бичок не йде. Вона вистрибнула з саней і закричала:

— Залишайтеся, дурні! — а сама пішла.

Ведмідь із вовком зраділи здобичі й ну рвати бичка: рвали, рвали, бачать, що одна шкура та солома, похитали головами й розійшлися по домах.

Інші казки

• Сестричка Оленка і братик Іванушка
• Гуси-Лебеді
• Вівця, лисиця та вовк
• Ведмідь і собака
• Три калачі та одна бублик