Гаррі та жінки

Ось з якого приводу фенії були близькі до голодної смерті. Вони жили за рахунок оленів, на яких полювали, а полювання через чаклунство їм не вдавалося. Вони були так голодні, що тримали свої животи на семи дубових закрутках. Але їхні жінки ставали все товстішими і товстішими, поки чоловіки помирали від голоду. Кожного дня вони ходили на пагорб і нічого не здобували на полюванні. Фінн не знав: що таке здобувають жінки, що допомагає їм товстіти, — це не могла бути та крихта, яку змогли б дати їм чоловіки. Одного разу Фінн залишив одного фенія на ім'я Гаррі в домі, щоб стежити за жінками і з'ясувати, що вони здобувають.

Коли фенії пішли, Гаррі побачив, як жінки вмиваються і йдуть на берег збирати мушлі. Кожна з них повернулася звідти з подолом, повним мушлів; і коли вони приготували молюсків і з'їли їх, то закопали мушлі, побоюючись, що фенії їх помітять. Побачивши це, Гаррі пішов у дім, ліг і заснув. Зазвичай він жахливо хропів, коли спав. Жінки почули хропіння в домі, заглянули і побачили його, що спить на підлозі. Вони зрозуміли, що їх зрадили; їм нічого не залишалося, крім як убити Гаррі, бо якби він розповів іншим феніям, що жінки ходять на берег за мушлями, чоловіки спустошили б берег за два дні, і жінкам нічого б не залишилося.

Жінки увійшли в дім. У Гаррі було довге волосся; вони зробили з нього дев'ять кіс і наклали дев'ять закруток, по закрутці на кожну косу, прибивши їх до підлоги. А потім усі вони вийшли і підняли крик навколо дому. Гаррі схопився і залишив своє волосся та шкіру прибитими до підлоги; він вийшов лисий і закривавлений, без волосся і шкіри на голові. Він не знав, що йому робити з жінками, і бігав за ними, поки не загнав усіх у дім. Коли вони опинилися всередині, він замкнув двері і підпалив дім над їхніми головами. Він знав, що його неминуче чекає смерть, коли інші фенії повернуться додому і знайдуть спалених жінок; і він подумав, що краще йому втекти. Тоді трапилося, що почав падати сніг, і Гаррі став п'ятитися задом від дому, поки не досяг берега; там він знайшов печерку і сховався в ній. Коли фенії повернулися додому з пагорба, вони знайшли перед собою лише голі руїни і спалених жінок. Вони побачили сліди ніг, що вели до дому, але жодного, що вів би від дому. Фінн поклявся вістрям свого меча, Мак аЛуйна, що ніколи не заспокоїться, поки не обезголовить людину, яка це зробила. Він наказав феніям йти по слідах і подивитися, звідки вони ведуть. Вони йшли по слідах, поки не знайшли Гаррі в печерці на березі; тоді вони привели його до Фінна.

Бідний Гаррі розповів Фінну, що з ним трапилося і про все, що він зробив. "Гаразд, — сказав Фінн, — ти зробив з ними лише те, що вони заслужили. Якби я не поклявся вістрям свого меча, що не заспокоюся, поки не обезголовлю Мак аЛуйном людину, яка це зробила, я не присудив би тебе до смерті; але тепер ти повинен померти".

"Тоді, — сказав Гаррі, — ти повинен дати мені ту смерть, яку я виберу". "Це ти можеш мати", — сказав Фінн.

"Ось яку смерть я обираю, — сказав Гаррі, — нехай мені відрубають голову на твоєму стегні Мак аЛуйном, який триматиме мій син Аод". У Гаррі був син на ім'я Аод; не було серед феніїв нікого хоробрішого, ніж він.

Коли Фінн почув, що Гаррі хоче бути обезголовленим на його стегні, він злякався, що втратить свою ногу, бо його меч не міг робити неповний удар: він повинен був розрубати те, що було перед ним, інакше втратив би свою чарівну силу і став би не кращим за будь-який інший меч. Але доводилося тримати своє слово. Тому він взяв сім дубових балок, сім старих шкір і сім шарів твердого торфу; голову Гаррі поклали на його стегно, а поверх неї — сім балок, сім шкір і сім шарів торфу. Привели Аода, сина Гаррі, дали йому меч Мак аЛуйн і наказали: "Розрубай це". Аод не знав, що було внизу, він підняв меч і перерубав сім балок, сім шкір і сім шарів твердого торфу, і відрубав голову своєму батькові; і меч зупинився, торкнувшись стегна Фінна.

Коли Аод побачив, як впала голова його батька, він підняв меч, повернувся до Фінна і запитав: "На ком мені вилити смерть мого батька?" "Іди, — сказав Фінн, — і вилий її на високому припливі, що набігає на берег".

Аод пішов, взяв весло, увійшов у човен і не пускав високий приплив протягом трьох припливів після цього. Потім він стомився, поклав під руку весло і заснув; а приплив нахлинув і втопив його, поки він спав.

↑ Догори

Гаррі та жінки

Інші казки