Відьми на Лисій горі

Був у чоловіка жінка, і була вона відьмою. Лиш настане глуха північ, прокидається він, а жінки поруч немає, оглянеться він навколо, хата на гачок замкнена, сіни на засувці, а її немає. Він і думає собі: "Давай-но я вистежу".

Прикинувся одного разу сплячим і дочекався півночі. Жінка встала, запалила каганець, дістала з полиці пляшечку з якимсь зіллям, взяла черепок, влила туди з пляшечки того зілля, насипала сажі, розмішала, поклала сірки та купоросу, скинула з себе сорочку, поклала її на ліжко, накрила рядном, а сама намазала собі мочалкою з черепка під пахвами, та й вилетіла через устя печі в трубу.

Піднявся чоловік, намазав і собі під пахвами, сам теж вилетів слідом за нею. Летить вона, а він за нею. Пролетіли вони вже всі села й міста, стали підлітати до Києва, якраз до Лисої гори. Дивиться чоловік — а там церква, біля церкви кладовище, а на кладовищі відьом із відьмаками й не злічити, і кожна зі свічкою, а свічки так і палають.

Озирнулася відьма, бачить — за нею чоловік летить, вона до нього й каже:

— Чого ти летиш? Бачиш, скільки тут відьом, як побачать тебе, і зітхнути тобі не дадуть — так і розірвуть тебе на шматки.

Потім дала вона йому білого коня й каже:

— На тобі цього коня, да скачи швидше додому!

Сів він на коня й миттю опинився вдома. Поставив його біля ясел, а сам увійшов у хату та ліг спати. Вранці прокидається, дивиться — а жінка поруч лежить. Пішов він тоді до коня навідатися. Прийшов, а на тому місці, де коня прив'язував, оськнута біля сіна велика верба з обдертою корою. Увійшов у хату та розповідає жінці, що замість коня стоїть лише дрючок.

— Візьми, — каже жінка, — цей дрючок і сховай його в сарай під навіс, а то як побачать відьми, буде тобі лихо, а вночі встань та викинь його через поріг, тоді нічого не буде.

Ліг він наступної ночі спати, а опівночі прокинувся та пішов до сараю. І лише викинув вербу за поріг, як з неї раптом кінь зробився і як загримить копитами, як загримить по вулиці, і хто його знає, куди він і зник.

Інші казки

• Летючий корабель
• Про правду і кривду
• Злидні
• Про курку, що несла золоті яйця
• Як мужик із пихатим паном пообідав