Два брати

Жили-були два брати. Один був розумний, а інший дурень. Розумний вів справи так, що дурню доводилося працювати не тільки за себе, але й за свого брата. Змучившись зовсім, дурень у розпачі сказав:
— Не хочу більше залишатися з тобою. Віддавай мені мою частку майна, я буду жити сам по собі.
— Добре, — сказав розумний брат, — сьогодні ти погна́єш стадо корів на водопій, а я буду їх годувати, коли ти приженеш стадо назад. Тоді частина стада, яка увійде в загон, буде моєю часткою, а та частина стада, що залишиться зовні, — твоєю.

На той час стояла зима. Дурень погодився і погнав стадо на водопій. Коли він повертався назад, стало зовсім холодно, корови, відчувши близькість тепла і запах корму, швиденько пройшли в загон. Лише один хворий бичок, ледве волочачи ноги, топтався зовні, ліниво почесуючись. Він і складав частку дурня.

Наступного ранку, пов’язавши на шию своєму бичку мотузку, дурень повів продавати його на базар. Дорогою йому то й діло доводилося підганяти лінивого бичка:
— Гей, давай, бичку, шевели ногами, гей!..
А шлях їх пролягав повз старі руїни. Стіни руїн відбили луною слово дурня:
— …Гей!..
Дурень подумав, що руїни говорять йому «Гей». Він гукнув:
— Ви говорите зі мною, так?
Від руїн відбилося луною:
— …та-а-ак…
— Мабуть, хочете купити в мене бичка?
— …бичка-а-а…
— А скільки грошей дасте? Дасте десять рублів?
— …десять рублів-ей-ей…
— А заплатите зараз чи завтра?
— …завтра-а-а…
— Добре. Я прийду завтра. Сподіваюся, що гроші будуть готові.
— …будуть готові-і-і…

Дурень, вирішивши, що справа зроблена, прив’язав бичка біля руїн і повернувся додому, радісно насвистуючи.
Наступного дня, прокинувшись раніше, він вирушив забирати гроші. А минулої ночі сталося так, що вовки розірвали бичка. Коли дурень прийшов до того місця, де він його прив’язав, там були лише обгризані кістки. Дурень сказав:
— Значить, ви зарізали бичка і з’їли його, так?
— …та-а-ак…
— А був він смачний чи ні?
— …ні…
— Це, звичайно, мене не стосується, але ви купили в мене бичка, тож платіть гроші. А поки ви не розплатитеся зі мною, я й не подумаю звідси йти!
— …іди-и-и..!

Коли дурень це почув, він розлютився не на жарт: схопив товсту палицю і почав бити по зруйнованій стіні. Кілька каменів випало на землю. Так сталося, що в цій стіні хтось давно сховав скарб. Ось, коли камені випали, золоті монети й посипалися купою до ніг дурня.
— Чудово, — вигукнув дурень, — тільки що мені з цим робити? Ви мені повинні лише десять рублів, а це всього один золотий червінець. Значить так: я візьму лише свої гроші, а ваші залишу собі.

Він узяв одну золоту монету і повернувся додому.
— Ну, продав ти бичка? — усміхнувшись, запитав розумний брат.
— Продав.
— Кому?
— Руїнам.
— І що, вони тобі заплатили?
— Ну звісно! Спробували було не платити спочатку, але я побив їх своєю палицею, вони й показали мені все своє багатство. Я взяв лише одну монетку, в оплату боргу, а все інше залишив там, де воно лежало. Сказавши це, дурень вийняв із кишені золоту монету і показав її братові.
— Де це місце? — запитав розумний брат.

Його очі округлилися від подиву.
— Ну вже ні. Я тобі не скажу, де це. Ти жадібний. Якщо я тобі покажу це місце, ти все забереш собі, а мене змусиш тягнути це на спині додому. Розумний брат поклявся, що сам принесе скарб, якщо дурень покаже, де він знаходиться.
— Дай-но мені свою золоту монету і поведи мене до руїн. А я куплю тобі щось новеньке з одягу.

Як тільки дурень почув про новий одяг, він одразу віддав свою золоту монету братові і повів його до руїн. Розумний брат переніс все золото додому і незабаром розбагатів, але своєму братові одяг так і не купив. Дурень нагадував братові про його обіцянку не раз і не два, але все марно. Тоді він вирішив поскаржитися на нього судді.

— О, суддя, — сказав він, — спочатку в мене був бичок, потім я продав бичка руїнам…
— Годі, досить, — перебив його суддя, — Звідки взявся цей дурень? «Продав бичка руїнам», — передражнив дурня суддя і вигнав його із суду. Дурень почав скаржитися іншим, але всі посміхалися над ним. Кажуть, що цей дурень донині мандрує світом у латті, скаржачись усім і кожному, кого зустріне, але ніхто не вірить йому, а лише сміються вслід. А розумний брат сміється разом з ними.

↑ Догори

Два брати

Інші казки