Золота монета

Жив-був один юнак. Захотілося йому одружитися, і звернувся він до батьків за благословенням.
— Чудово, сину, — сказав батько. — Я благословлю тебе, і ти зможеш одружитися, але лише якщо принесеш мені золоту монету, зароблену власною працею.

Юнак усміхнувся, подумавши, що з такою умовою він легко впорається — адже в нього була запасена одна золота монета.

Наступного дня він взяв її і приніс батькові. Батько взяв монету і кинув її в річку.
— Ну, батьку, тепер ти благословиш мене на шлюб? — запитав юнак.
— Ні, сину. Я ж казав тобі, що ти маєш сам заробити гроші. А цю монету не ти заробив.
Юнак знизав плечима: звідки батько дізнався правду? Адже ці гроші юнак справді не заробив.

Наступного дня він попросив золоту монету в матері. Взяв її і відніс батькові. І знову батько кинув золото в річку. Юнак ще більше здивувався, але все ж таки запитав:
— Чому ти зробив це? Я ж приніс тобі золоту монету, як ти й просив. Тепер ти благословиш мене?
І знову батько відмовив синові, сказавши:
— Ти не заробив цих грошей.

Задумався юнак. Подумав він, що це може повторюватися довго, а він так і не отримає благословення на весілля. І вирішив він знайти роботу і самому заробити золоту монету. Минуло багато днів, і юнак зміг заробити золоту монету своєю власною працею. Він відніс її батькові.

Коли батько збирався кинути і цю монету в річку, юнак не витримав — кинувся до нього, перехопив руку і сказав у розпачі:
— Ні, батьку, не роби цього! Я багато днів гнув спину, щоб заробити цю монету, а ти так просто хочеш викинути її у воду!
— Тепер, сину, я благословляю тебе на створення сім’ї, — сказав батько.
— Тепер-то ти дізнався ціну грошей, зароблених своєю власною працею, і будеш витрачати їх розумно.

Так юнак одружився і ніколи не пускав гроші на вітер. Fairy girl