Про глечик
Був один глечик. Захотілося йому випити вина. Встав і пішов до баби. Іде глечик дорогою, а назустріч йому півень.— Здоров, глечику!
— Здоров, півню!
— Куди йдеш, глечику?
— До баби, хочу вина випити.
— І я з тобою.
— Добре, іди попереду.
Пішли. Ідуть дорогою. Назустріч яйце.
— Здорові були, глечику і півню!
— Здоров, яйце!
— Куди зібралися?
— Ідемо до баби вино пити.
— І я з вами.
— Добре, іди попереду. Пішло яйце попереду.
Ідуть товариші: глечик, півень і яйце. Ідуть дорогою, назустріч їм камінь.
— Здоров, глечику!
— Здоров, каменю!
— Куди йдеш, глечику?
— До баби вино пити.
— Візьми й мене в товариші.
— Іди попереду.
Ідуть чотири братці: глечик, півень, яйце і камінь. Ідуть, а назустріч їм шило.
— Здоров, глечику!
— Здоров, шило!
— Куди йдеш, глечику?
— До баби вино пити.
— І я з вами.
— Ну, іди попереду.
Пішли. Ідуть п'ять товаришів: глечик, півень, яйце, камінь і шило. Ідуть дорогою, а назустріч їм осел.
— Здоров, глечику!
— Здоров, осле!
— Куди йдеш, глечику?
— Вино пити.
— І я з вами.
— Іди попереду.
Пішли. Прийшли до баби. Увійшов глечик, а вслід за ним усі товариші. Узяв глечик камінь і підвісив його до стелі, півня посадив у глиняний горщик, шило воткнув у матрац, осла прив'язав у сінях, сам сховався у великому виному глечику, а яйце закопав у попіл.
Прокинулася від шуму баба. Підійшла до вогню і стала його роздувати: лопнуло яйце і бризнуло їй у очі. Перелякалася баба, а тут упав їй на голову камінь. Подивилася вона вгору, півень заліпив їй очі послідом. Сіла баба на ліжко, а шило встромляється їй у ногу. Перелякалася стара, кинулася в сіни, а тут осел як лягне її ногами. Збожеволіла від страху баба, кинула свій дім і більше туди не поверталася.
Сіли братці і стали шапки догори кидати. Сидять вони й досі там, бенкетують.
Нехай будуть смерть і мор там,
А тут бенкет буде пишний!
Нехай будуть там висівки,
А тут — бус пшеничні!
Інші казки
