Шістеро братів

У одного батька було шестеро синів. П’ятеро дурні, а шостий – дурень. Батько на них натішитися не міг. От одного разу батько каже:
– Ідіть у місто, купіть, що сподобається.

Пішли брати до міста. Зайшли до крамниці. Стали купувати. П’ятеро братів купили рушниці без ствола, а шостий – без дула. Повісили рушниці на плечі, пішли назад.

Раптом, звідки ні візьмись, біжать їм назустріч шість зайців. У п’яти зайців вушка на маківці, а у шостого – торчком. Побачивши братів, п’ятеро зайців помчали геть, а шостий пустився навтьоки.

Брати миттю вскинули рушниці й прицілилися. П’ятеро заплющили очі, а шостий зажмурився. Вистрілили всі, як один, тільки п’ятеро промахнулися, а шостий не влучив.

Тоді брати кинулися за зайцями впогоню. П’ятьох схопили, а шостого впіймали. Ось так удача!

Прийшли додому. Вирішили зайців у наперстку варити. П’ять зайців у наперстку не поміщаються, а шостий не влізає.

Батько сказав:
– Ідіть до сусідів, попросіть шість каструль, щоб усіх зайців зварити разом.

Пішли брати до сусідів. П’ятеро сусідів були скупі, а шостий – жадібний. Дали сусіди, що кому не шкода – п’ять каструль дірявих, а одну без дна.

Принесли брати каструлі додому й поставили зайців варити. Під п’ятьма каструлями вогонь забули розвести, а під шостою й не розпалювали.

Варилися зайці, варилися. П’ять не зварилися, а шостий залишився сирим.

Стали зайців їсти. П’ятеро братів розжувати не можуть, а шостому й не відкусити.

Прийнялися брати батька частувати. Батько п’ятьох зайців з’їв, шостим подавився.

Привели брати шість лікарів. П’ятеро лікарів – невігласи, а шостий і зовсім нічого не знає. Оглянули лікарі батька й посварилися. П’ятеро сказали, що він нездоровий, а шостий – що хворий.

А чим же справа закінчилася? Поки що невідомо. Лікарі ще сперечаються. Ось як домовляться, тоді й далі можна розповідати.

↑ Догори

Шістеро братів

Інші казки