Тигр і осел
Розповідають, що в незапам'ятні часи один купець, повертаючись із далеких мандрівок, купив осла — найтовстішого й найдурнішого. Завантажив його в човен і привіз на батьківщину. Тут випустив на волю — пастися.Незабаром осла побачив тигр. Подумав, порахував і вирішив: «Ця велика, товста тварина — мабуть, дракон. Дуже ж довгі в неї вуха!» Сховався в лісі і став потихеньку поглядати. Раптом осел підняв голову і заревів. Рик розлягся страшний. Тигр перелякався, відбіг подалі: думав, що осел його з’їсть. Довго сидів у кущах, тремтів від страху. Потім виглянув: осел ходить луком, травку щипле. Тигр підбадьорився, підповз ближче. Нічого не сталося! Тоді він вийшов на галявину і мявкнув тихенько. Осел розлютувався: заляпав вухами, заревів.
«Е-е, ти, мабуть, дурний, якщо сердишся через дрібниці!» — подумав тигр і мявкнув ще раз.
У страшному гніві осел почав битися.
— Ах, — вигукнув тигр, — небагато ж у тебе розуму! Одна дурість та впертість. — Стрибнув на осла і загриз його.
І донині осли сердяться даремно, а коли почнеш їх умовляти — б’ються. За цією прикметою ослів і впізнають.
Інші казки
