Як дід ходив до школи
Жив-був бідний дід. Якось зібрався він і пішов у сільську управу. Зустрів там учителя з сигарою в зубах. Каже йому дід:— Курите! Усе курите!
— Може, і ви б закурили, дідусю? — і частує діда сигарою. Запитує дід:
— Скажіть мені, пане учителю, як це ви курите дорогі сигари, а в мене нема навіть на простий тютюн?
— Тому що я в школі вчився, — відповів учитель.
Іде дід і думає: «Піду-но й я завтра до школи». Наступного дня приходить до школи.
— Що вам, дідусю? — питає учитель.
— Та ось прийшов до школи вчитися.
— Е, дідусю, запізнилися ви трохи.
— Ну, тоді будьте здорові...
На другий день дід ранесенько встав і знову до школи.
— Що вам, дідусю?
— Ось прийшов я до школи раніше, а то ви вчора сказали, що запізнився трохи. Учитель сміється:
— Та не так я казав, діду! Не до уроку ти запізнився, а вчити тебе вже пізно — дуже старий.
— І то правда.
Повернув дід додому. Іде та на дорозі знаходить сумку. Взяв її, відкрив — а сумка повна грошей. Зажили дід із бабою, як у казці.
Тільки якось посварилися вони. Стукнув дід бабу по потилиці. Розсердилася баба та й донесла, що дід забрав чужий мішок із грішми.
Тягають діда в поліцію, допитують, б’ють. Знайшовся й пан — господар тієї сумки.
І викликають діда до суду. Суддя питає:
— Знайшов ти, діду, гроші?
— Знайшов.
— А коли знайшов?
— Та коли до школи ходив.
Подивився суддя: дідові вже сімдесят років, а пан зовсім молодий. «Ні. Гроші не цього пана». І залишилися гроші в діда.