Непереможний півень
Було чи не було — жив собі один півень. Ри́вся цей півень у смітті та знайшов золотий. Злітає він на дах і кричить:— Ку-курі-ку, гроші знайшов!
Цар почув, наказує своїм назирам-візирам піти забрати, йому принести.
Назири-візири йдуть, забирають, приносять цареві.
Півень кричить:
— Ку-курі-ку, цар мої багатства привласнив!
Цар повертає, золотий назирам-візирам і каже:
— Віднесіть, віддайте назад, бо цей негідник мене на весь світ осоромить!
Назири-візири йдуть, віддають золотий півневі. Півень знову злітає на дах:
— Ку-курі-ку, цар мене злякався!
Цар гнівається й наказує назирам-візирам:
— Ідіть, — каже, — схопіть цього негідника, відрубайте йому голову, зваріть його, подайте мені. Я з'їм і позбавлюся його!
Назири-візири йдуть, хапають півня, несуть, а він кричить:
— Ку-курі-ку, цар мене в гості запросив!
Забили півня, поклали в казан, хочуть варити.
Півень не вгамується:
— Ку-курі-ку, цар мене в гарячу лазню послав!
Зварили півня, принесли, поставили перед царем.
Півень кричить:
— З царем за одним столом сиджу! Ку-курі-ку!
Цар хапає півня й ковтає. Півень уже в горлі у царя, а все кричить:
— По вузькій вулиці проходжу! Ку-курі-ку!
Цар бачить, що півень і тут ніяк не вгамується. Наказує назирам-візирам оголити шаблі й стати наготові. Якщо півень ще раз закричить — рубати.
Назири-візири оголили шаблі, стали наготові: один з одного боку, другий — з іншого.
Дістався півень до царського шлунка — знову кричить:
— На білому світі жив, у темне царство потрапив! Ку-курі-ку!
— Рубайте! — наказує цар.
Назири-візири рубають і розпорюють цареві живіт. Півень вискакує, біжить, злітає на дах і кричить:
— Ку-курі-ку!
Інші казки
