По одягу простягай ніжки
Одного разу цар покликав до себе всіх кравець своєї країни й наказав пошити йому ковдру за його зростом: не довгу і не коротку. Ніхто з кравців не зміг виконати бажання царя, і він наказав відрубати всім їм голови.Після цього прийшов до нього ще один кравець.
— Царю, — сказав він, — я пошию тобі ковдру, і вона тобі буде якраз: не довга і не коротка. Накажи — візьмусь за роботу.
— Гаразд, ший, — відповів цар, — але дивись, попереджаю заздалегідь: якщо вона буде хоч трохи довга чи коротка, накажу відрубати тобі голову!
— Погоджуюсь, — відповів кравець.
Він взявся за роботу, пошив ковдру навмисне трохи коротшу, приніс і поклав перед царем, сам же під фартухом сховав батіг.
— Царю, довгого життя тобі! — сказав кравець. — Я приніс ковдру, яку ти хотів. Подивись, чи добре.
— Дай-но подивлюся, чи вона якраз.
Цар ліг, натягнув на себе ковдру, але ноги його залишилися непокритими. Тоді кравець дістав з-під фартуха батіг і ляснув ним по голих п'ятах царя. Цар негайно сховав ноги під ковдру.
— Тримай ноги за довжиною своєї ковдри! — сказав кравець. Почувши ці розумні слова, цар нічого не сказав кравцю, щедро винагородив його й відпустив з миром.
Недарма кажуть: «За одежею витягай ножки».
Інші казки
