Міна
Жили дід і баба. Була в них хатина та шматок землі. І не було в них ні коня, ні вола. А це таке горе, що хоча сам у плуг запрягайся.Зібрали вони якось грошей. Пішов дід на ярмарок, купив буланого коняка та веде додому.
Зустрічає по дорозі пастухів, що пасли волів.
— Здоров, діду! Де був? — питають пастухи.
— На ярмарку.
— А що купив?
— Коня.
— Давай, діду, міняй коня на вола: у нас волів багато, а коня немає.
Подумав дід: вірно, волик у господарстві знадобиться.
— Гаразд, — каже, — давайте мінятися.
Віддав дід пастухам коня, узяв собі вола та веде його додому.
Зустрічає по дорозі пастухів, що пасли овець та баранів:
— Здоров, діду! Де був?
— На ярмарку.
— Що купив?
— Коня.
— А де ж він?
— Проміняв на вола.
— Давай мінятися: ти нам вола, а ми тобі барана.
— Гаразд: баран теж у господарстві не зайвий.
Узяв дід барана за роги та веде додому. Зустрічає по дорозі пастушків, що пасли індиків.
— Здоров, дідусю! Де був?
— На ярмарку.
— А що купив?
— Коня.
— А де ж кінь?
— Проміняв на вола.
— А де волик?
— Проміняв на барана.
— Бери в нас індика за барана.
— Гаразд: індик теж у господарстві не зайвий.
Віддав дід пастушкам барана, сам узяв індика під пахву та пішов далі.
Приходить у село. А на вулиці діти граються, їздять на кочергах. Підбігли до нього діти:
— Здоров, дідусю! Де був?
— На ярмарку.
— А що купив?
— Коня.
— А де кінь?
— Проміняв на вола.
— А де волик?
— Проміняв на барана.
— А де баран?
— Проміняв на індика.
— Ой, дідусю, віддай нам індика за кочергу: ми з індиком гратимемося!
— Гаразд, — каже дід, — давайте кочергу.
Узяв дід кочергу та поніс додому.
Дізналася про все баба, схопила дідову кочергу та давай його бити. Била, била — кочерга зламалася.
Ось і казці кінець.
Інші казки
